ОЗОНівські прийоми в розумінні таїни художнього твору

Ольга Криворотенко,
учитель української мови та літератури
Ганнівський навчально-виховний комплекс
(Дніпропетровська область)

Мотивація і цілевизначення здійснено, уже вивчена біографія письменника. Час приступати до  найбільш відповідального етапу уроку – ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, до аналізу художнього твору. Уже  визначено тему, мету уроку, уже бачу, як досягти очікуваних результатів. Відчуваю, як всередині зароджується вихор, який не залишає мене. І тоді живу у цьому світі, у цьому незвичайному стані, стані творчості, який тримає мене  і не відпускає, допоки не поставлю крапку…

Вдало здійснений аналіз художнього твору –це своєрідне мистецтво, що ґрунтується на вмінні бачити порушену автором проблему, шляхи її реалізації у творі. Це мистецтво, яке вимагає теоретичних знань, практичних навичок. Це мистецтво, яке вимагає глибокого знання тексту твору,  вміння, здатності вчителя «чути» твір, «бачити» його найдрібніші деталі, по- новому відкривати навіть  давно відомі твори.

Моїми настільними книгами з проблеми аналізу художнього твору, підготовки до особистісно зорієнтованого уроку літератури є  статті А.М.Фасолі, зокрема стаття «Урок української літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання». Під рукою завжди  підручник         Г.Л. Токмань «Шкільний аналіз художнього твору»,  де виокремлено розділ «Методика навчання української літератури», книга В.І. Шуляра «Вивчення літературної теми в старшій школі: методика й технологія», книга   Василя Марка «Аналіз художнього твору». Нині популярними серед вчителів-  словесників є статті Ю. І. Бондаренка, присвячені  аналізу художнього твору. Умінню інтерпретувати тексти Ліни Костенко вчить навчальний посібник –хрестоматія Г.Д. Клочека» Ліна Костенко: тексти та їх інтерпретація».  Не зайвим буде знайомство із класичним посібником Бориса Степанишина »Викладання української літератури в школі», досі актуальним  є посібник  Клавдії Фролової « Аналіз художнього твору та ін. Усі вони допоможуть досвідченому вчителю поглибити чи активізувати  знання, а молодих познайомлять із основами аналізу художнього твору. 

Моє  ж завдання- коротко зупинитись на прийомах, які полегшать сприйняття й розуміння учнями таїни художнього твору. Анатолій Миколайович Фасоля наголошував на обов’язковості використання на особистісно зорієнтованому уроці інтерактивних прийомів, ефективність яких залежить від  системності й систематичності, наводив  перелік цих прийомів відповідно до вікових груп школярів. Оволодіння такими прийомами варто починати іще із п’ятого класу.

Коли запитуєш у вчителів, який твір легше аналізувати, то думки різняться: одні стверджують, що легше аналізувати прозовий твір, інші- що ліричний. І це не дивно: кожен краще знає свої можливості. Важко аналізувати великий прозовий твір, але й  аналіз  ліричного твору – справа непроста. Треба вміти зрозуміти підтекст поетичного твору, а він, особливо  у філософських віршах, прихований, неоднозначний. Є традиційний аналіз ліричних творів. Думаю, що у 5-7 класах його варто використовувати часто, тому що учні мають засвоїти основні теоретичні поняття: строфа, рима, ритм, образотворчі засоби тощо. А як бути у старших класах, коли за урок треба проаналізувати кілька поетичних творів?

              Як радить Г.Л. Токмань, у такому випадку можна вдаватись до текстуального аналізу:

  • послідовне коментоване читання тексту (послідовне коментоване читання тексту від першого до останнього рядка без визначення його структурних одиниць(завдання типу знайдіть епітети, визначте ідею твору тут недоречні);
  • індивідуальний підхід;
  • вільний вибір найяскравіших елементів

(Г.Токмань. Методика навчання української літератури в середній школі, стор. 158).

Для текстуального аналізу   можна використовувати різні прийоми, вибір яких залежить як  від віку школярів, так і від навчальної мети .

Наводжу приклади текстуального аналізу ліричних творів.

Послідовне коментоване читання тексту

Прийом «Декодування»

Заглибимось в підтекст поезії Галини Кирпи “Коли до вас темної ночі…”

Методична ремарка

Спочатку – первинне ознайомлення із текстом поетичного твору. Далі вчитель просить уявити описаний у творі пейзаж. Після цього текст ділимо на 4 частини. Далі -колективна робота: спочатку ставимо запитання до першої частини, даємо на них відповідь, тобто “розкодовуємо” текст.

Текст (код)Запитання, які ставлять учніОрієнтовні відповіді учнів
Коли до вас темної ночі
прийде Лев,
ви не кажіть йому нічого
про зоопарк
1.Хто такий Лев? Що чи кого він уособлює у вірші?
2. Що таке зоопарк?
3. Чому Лев прийде темної ночі?
4. Чому він до вас прийде?
5. Чому не треба йому нічого казати про зоопарк?
6. Кому сняться Леви?
1. Людина (алегорія). Думка про волю. Символ гідності, свободи, сили і благородства.
2. Місце, в якому тварин тримають в неволі.
3. Думка прийде в годину усамітнення, вночі.Присниться, бо ж насправді лев не може прийти. Можливо, таємно прийде людина, яка ховатиметься від переслідувань.
Темна ніч – можливо, це безпросвітність, затурканість. Можливо, існуючий суспільний лад, у якому людина позбавлена будь-яких прав, свобод.
4. Щоб нагадати, розповісти про волю, збудити думку.
5. Щоб не знав про неволю, хтось має бути вільним, щоб, дивлячись на Лева, інші знали, що таке воля.
6.Свободолюбивим особистостям.
Нехай він не знає, що на світі є зоопарки.
Нехай хоч один Лев цього не знає.
А потім цього не знатимуть його діти.
А потім — його онуки.
Потім правнуки.
1. Чому не треба говорити йому про зоопарки?
2. Чому важливо, щоб не знали діти, онуки, правнуки, що є неволя?
Хай залишається з почуттям власної гідності, вільнолюбства, сили волі.
Щоб не тільки він був таким, а й інші покоління.
Щоб діти росли свободолюбними й дух вільнолюбства передавали наступним поколінням.

І колись буде ціла Лев’яча Держава, де жоден Лев не знатиме про зоопарк. 1. Що таке Лев’яча держава?
2. Чому вона буде колись?
3. Чому жоден лев не знатиме про зоопарк?
1. Це суспільство, в якому людина почувається вільною й уявлення не має про неволю.
2. Бо шлях до волі довгий і нелегкий.
Людина відчуватиме себе вільною.
Коли б тільки вижив той Лев,
що прийде до вас темної ночі.
1. Чому Лев може не вижити? 1. Бо шлях до волі часто буває небезпечним, бо за волю доводиться платити інколи й неволею, а інколи – й життям.

Висновок. Якщо хоча б один лев не потрапить до зоопарку, то це призведе в майбутньому до виникнення цілої Лев’ячої Держави, де всі тварини будуть вільними.

Мета прийому:

  • сприяє активізації навчальної діяльності учнів, залученню до активної співпраці учнів з різним рівнем навченості;
  •  вчить ставити запитання, шукати на них неоднозначні відповіді.

 Індивідуальний підхід до аналізу тексту

 При такому аналізі через його вдумливе прочитання  ми бачимо  розкриття своєї душі і автором, і читачем.

Методична ремарка

Після первинного ознайомлення з текстом вірша пропонуємо учням самостійно прочитати поетичний твір і сказати, як вони зрозуміли його зміст, яка його основна думка.

Опівночі айстри в саду розцвіли…
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя убирать…
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть, де вічна весна…
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни…
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем…
І вгледіли айстри, що вколо — тюрма…
І вгледіли айстри, що жити дарма, —
Схилились і вмерли… І тут, як на сміх,
Засяяло сонце над трупами їх!

  Імовірні відповіді учнів.

  • Айстри сподівались, що ранок буде рожевим,  їх зустрінуть шовкові трави, що чекають сонячні дні, що буде вічною весна і квіти ніколи не в’янутимуть. Але дива не трапилось. Ранок зустрів дощем, плачем вітру…Айстри зневірились і вмерли. А після цього, як на гріх, засяяло сонце. Отже, коли твої очікування  не справдились, не слід втрачати надії на краще.

  Так сприймається вірш пересічним читачем. Автор же вклав у свій твір зовсім інший зміст: розчарування народу  після поразки революції 1905 року, коли всі чекали змін, «рожевого ранку», мріяли про «сонячні дні», уявляючи світ, »де вічна весна».

Вільний вибір НАЙЯСКРАВІШИХ елементів, бо пропущені смисли входять до методики аналізу; вільним є шлях тлумачення: можна почати з характеристики образу головного героя, з настрою, навіяного рядком або ж із виражального мовного засобу.

Наприклад, Програмою передбачено розкрити гаму почуттів ліричного героя у поезії Євгена Плужника «Річний пісок слідок ноги твоєї…», на цьому й зосереджуємо увагу учнів, використовуючи прийом «Читання з маркуванням»

Методична ремарка

Учні, працюючи з текстом, одночасно маркують його окремі частини залежно від завдання, поставленого вчителем (ставлять значки на берегах).

 Порядок роботи:

  • розподіл тексту між групами (двома, трьома, чотирма);
  • нагадування правил розставляння маркувальних позначок;
  • чітке визначення часу, дотримання регламенту;
  • визначення форми перевірки й оцінювання виконаної роботи.

Учитель.

Ви прочитали вірш Євгена Плужника “Річний пісок слідок ноги твоєї…”. Уявіть собі, що це ви на березі річки згадуєте той момент, коли були тут разом з коханою людиною.

Спробуйте передати почуття, які охопили вас.

Досліджуючи текст, поставте умовні позначки на берегах підручника (або на заздалегідь заготовлених бланках).

Умовні позначення: Н- ніжність, Р –радість, Х- хвилювання, З- зневіра, Ж – жаль. (Умовних позначок має бути не більше п’яти)

Орієнтовні міркування учнів

Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс.. Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Х Н Р Х З
Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий, Який тут спокій стереже мене!.. З Н Ж

 Висновок.

Отже, у поетичному творі Євгена Плужника “Річний пісок слідок ноги твоєї” передано такі почуття ліричного героя: жаль, зневіра, ніжність, відчай, хвилювання, які були навіяні жіночим слідком на березі річки й спогадами про колишнє кохання.

Література:

1.Криворотенко О.Г.Вчимося розуміти текст. Навчально-методичний посібник.

2.Кроунфорд Алан, Венді Саул, Самюєль Метьюз, Джеймс Макінстер. Технології розвитку критичного мислення учнів.

https://www.criticalthinking.expert/…/tehnologiyi…/

3.Сергієнко А.А. Формування в учнів читацької компетентності на особистісно зорієнтованих уроках літератури

https://drive.google.com/…/1dHqDq…/view…

4.Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі, стор. 158.

Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі [DJVU] – Все для студента (twirpx.com)

5.Фасоля А.М.Урок української літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання».

http://ozonlit.in.ua/category/teoriya-ozon/

6.Шуляр В.І.«Вивчення літературної теми в старшій школі: методика й технологія»Вивчення літературної теми в старшій школі : методика і технологія (e-kniga.in.ua)